
Мученики Флор і Лавр були рідними братами не тільки по плоті, а й по духу. Вони жили в II столітті у Візантії, потім переселилися в Іллірію (нині Югославія). За ремеслом брати були каменетесами (їхніми вчителями в цьому мистецтві були християни Прокл і Максим, від яких брати навчилися і богоугодного життя).
Правитель Іллірії Лікаон послав братів у сусідню область для роботи над спорудженням язичницького храму. Святі працювали на будівництві, роздаючи зароблені гроші жебракам, самі ж дотримувалися суворого посту і невпинно молилися. Одного разу син місцевого жерця Мамертіна необережно підійшов до будівництва, і осколок каменю потрапив йому в око, сильно пошкодивши його. Святі Флор і Лавр обнадіяли розгніваного батька, що син його отримає зцілення. Вони взяли юнака до себе і наставили віри в Христа. Після того, як юнак сповідував Ісуса Христа Істинним Богом, брати помолилися за нього, і око зцілилося. Побачивши таке диво, батько юнака також увірував у Христа.
Коли будівництво храму було закінчено, брати зібрали християн, які допомагали під час будівництва, розтрощили ідолів і поставили в східній частині храму святий хрест. Всю ніч вони провели в молитві, осяяні небесним світлом. Дізнавшись про це, начальник області засудив до спалення колишнього жерця Мамертіна з його сином і 300 християн. Мученики Флор і Лавр були відправлені до правителя Лікаона, той кинув їх в порожній колодязь та засипав землею.
Через багато років святі мощі мучеників Флора і Лавра були знайдені нетлінними і перенесені до Константинополя. У 1200 році їх бачив новгородський паломник Антоній; близько 1350 р. глави мучеників у монастирі Вседержителя бачив Стефан Новгородець.
У Мінеї за серпень сказано, що у Київський Русі святих мучеників Флора і Лавра шанують як покровителів домашньої худоби.
За усним переказом, що зберігся в Новгородській землі, з відкриттям мощей святих мучеників Флора і Лавра припинився падіж худоби. Тоді й почалося шанування святих як покровителів коней. Це шанування, можливо, прийшло у Київську Русь із Балкан – батьківщини святих братів. Саме там виникла легенда про те, що мученики Флор і Лавр були навчені Архангелом Михаїлом мистецтву керувати кіньми. У стародавніх іконописних оригіналах дається настанова, що святі Флор і Лавр мають бути написані з кіньми, якими вони управляють.








