Преподобна Серафима, в миру Софія, народилася в знатній сім’ї князів Корецьких і була другою дочкою Іоакима (Юхима) Корецького (+ 1612) і Анни Ходкевич (+ 1626).
Князі Корецькі брали діяльну участь у відновленні Корецького монастиря, зруйнованого вщент монголо-татарами 1496 року. Будівництво православного жіночого монастиря було розпочато 1571 року. Протидія римо-католицької польської знаті заважала будівництву, але до осені 1579 року роботи були закінчені.
У п’ятницю Світлої седмиці 1580 року єпископ Львівський і Кам’янець-Подільський Гедеон (Балабан) постриг Софію в чернецтво з імʼям Серафима. У Фомину неділю вона була зведена в сан ігумені Корецького монастиря.
Після ухилення в унію Луцького єпископа Кирила (Терлецького) (1595) до Корецького монастиря почали приїжджати католицькі ксьондзи та представники західних орденів з метою схилити насельниць до переходу в унію. Цьому впливу перешкоджала ігуменя «силою княжої влади», як сестра місцевого правителя. Насельниць у їхній вірності Православ’ю зміцнив переїзд київського полеміста священника Лаврентія Зизанія (1612-1619) на посаду настоятеля корецького Вознесенського собору. Невдовзі до Кореця прибув і його брат Стефан, автор антикатолицьких трактатів. Брати не лише служили в соборі, а й проповідували в обителі, просвіщали вірян.
Навесні 1620 року, після прохання ігумені Серафими, яка скаржилася рідному братові князю Самуїлу Іоакимовичу Корецькому на тісноту монастирських споруд, у межах міста було закладено більший монастир в ім’я Святої Трійці.
1622 року останній із православних корецьких князів, Самуїл, був вбитий турками, і його брат Іоанн, котрий прийняв католицтво з ім’ям Ян-Карл, запропонував своїй сестрі ігумені Серафимі забрати ікону «Споручниця Грішних» і плащаницю Богородиці із княжої молитовні. Ігуменя Серафима хресним ходом віднесла святині до монастиря. Тоді ж Ян-Карл передав новий храм і келійні корпуси нового споруджуваного монастиря францисканцям.
За час свого управління монастирем ігуменя Серафима повністю відновила обитель, заснувала притулок для дівчаток-сиріт, відновила роботу майстерень з живопису, позолоти куполів, золочення по дереву, також запрацювали майстерні з пошиття риз та митр.
Усе своє майно і статки своєї матері ігуменя Серафима відписала монастирю з умовою, щоб він залишався в лоні Православної Церкви.
Померла матінка Серафима в листопаді 1633 року. За одними даними, відспівування звершив митрополит Петро (Могила), за іншими – Луцький єпископ Афанасій (Пузина).
Рішення про прославлення преподобної Серафими в лику місцевошанованих святих ухвалено Священним Синодом Української Православної Церкви 6 грудня 2019 року. Чин прославлення звершено 24 червня 2021 року в Корецькому монастирі.
