Во Імя, Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі брати і сестри! В сьогоднішній день Свята Православна Церква вшановує велике двонадесяте свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Про яку ще в Старому Завіті, за 700 років до приходу Месії, сповіщав пророк Ісая: «Ось Діва в утробі зачне, і родить Сина, і буде дано ім’я Йому: Еммануїл» (Ісая 7,14), що в перекладі з єврейської мови звучить «з нами Бог». Святий Іоанн Дамаскін говорить, що в слові «Богородиця» поміщається весь Промисл Божий над людством.
«Сьогодні початок нашого спасіння і Боговідкриття вічного таїнства» – співає наша Церква. Син Божий «Для нас людей і для нашого спасіння зійшов з небес, прийнявши плоть від Духа Святого і Марії Діви, і ставши людиною» (Символ Віри). Божа любов Отця не може допустити, щоб людина була в темряві гріха. Тому Господь знову вирішив зробити її улюбленим чадом та повернути в Рай. Щоб врятувати людей, Господь в світ «віддав Свого Єдинородного Сина» (Іоанн 3, 16-17).
Господь поважає свободу людини, Він хотів бачити в людях своїх подвижників на шляху спасіння людського роду. Для цього Він обирає Діву Марію.
Говорить Передання, що Пресвята Богородиця розмірковувала про величну і достойну Богоізбранницю. Також знала Вона з пророцтва, що час пришестя Месії вже наближається, скіпетр від Іуди взятий і седміни Даниїла закінчуються. Вона розуміла, вже повинна існувати на світі ця велика Діва, і часто із глибини душі та зі сльозами молила Бога, щоб Він сподобив Її побачити: «Ту, якої насіння зітре голову змія» (Бут. 3,15). І ось перебувавши в молитві, Її раптово осяяло незвичайне світло та зверху почувся голос, який говорив Їй: «Ти родиш Сина Мого!» В цей час Господь посилає в Галілейське містечко Назарет Архангела дати благу звістку про те, що саме Вона буде Матір’ю Бога Сина.
Про цю благу звістку говорить святий Євангеліст Лука в Євангелії: «А шостого місяця від Бога був посланий Ангел Гавриїл, до Діви …» (Лк. 1,26). Отримавши такі повеління від Бога: «іди, Архангел, і будь слугою страшного і сокровенного таїнства: послужи чуду. Я спішу зійти з Неба для знайдення заблудшого Адама. Гріх спотворив створеного по образу Моєму, пошкодив творіння рук Моїх, затьмарив красу, Мною створену. Проте я хочу приховати таїнство від всіх сил небесних і тобі одному довіряю. Іди до Діви Марії, іди до одухотвореного граду, про якій сказав Пророк: «преславная глаголашася о тебе, граде Божий» (Пс. 86,3)».
Гавриїл з’явившись до Божої Матері з лілією, яка є символом дівочої чистоти, сказав Їй: ««Радуйся, Благодатна, Господь з тобою!» (Лк. 1,28). Уже диявол не встоїть проти Тебе, тому що де в самому початку, ворог наніс рану, там нині, раніше всіх, Лікар спасіння приготував ліки. Зі слів Ігнатія Брянчанінова: «Як замінив Господь Адама Собою, так замінив Він Єву Богоматір’ю», так і звідки вийшла смерть – там і життя відкрило свій вхід, від жінки протекло зло, так і від Діви Богоматері випромінюється і благо. Радуйся Благодатна! Не соромся, як винуватиця засудження: Ти будеш Матір’ю і Судді, і Спасителя».
Коли ж Діва Марія побачила небесного гостя, Вона вслуховувалася в слова Гавриїла, а той пояснював Діві на мові, яка доступна тільки розуму і серцю. Діва не просто слухала, а і в цей момент молилася, щоб розуміти чи це брехня, схожа на шепіт змія в Раю, чи правда Божа. Один раз Вона дозволяє собі запитати: «Як буде це, коли я чоловіка не знаю?» У відповідь Гавриїл говорить про Духа Святого і про Силу Всевишнього, Котрий має зійти на Неї і осінити Її. Дух Святий – це Утішитель, а Сила Всевишнього – це Слово Боже та Син. Він тут, Він дивиться на Ту, що буде Його земною Матір’ю. Він чекає на Її згоду. Діва відповіла: «Я – раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм» (Лк. 1,38).
Діва, яка мала свободу людську зробила свій вибір. Бог отримав дозвіл творити в таємниці Свої великі справи, відкриті і зрозумілі лише смиренним. Про це скоро Сама Марія проспіває, зустрівшись з матір’ю майбутнього Предтечі – «Від тепер ублажать Мене всі покоління, бо сотворив Мені велич Сильний» (Лк. 1,48).
Архангел Гавриїл, виконавши те, що було наказано йому, і почувши слова згоди від Діви, побачив, як починає відбуватися зачаття в Її утробі і приймає тілесний образ Господь. Він з благоговійним страхом покинув скромний Назаретський дім. «І відійшов від неї Ангел» (Лк. 1, 38).
Святитель Миколай Сербський тлумачить дану подію так: «Пречиста Діва Марія перша почула цю благу звістку та перша з людських істот затремтіла від страху і радості. У її серці відбивалося небо, наче сонце в чистих водах; під серцем Її мав схилити голову Свою і зодягнутися в тіло Господь, Творець нового і Обновитель старого світу».
Пророк Давидом, пише, наводжу цитату спеціально без перекладу, щоб не втратити сесн: «Милость и истина сретостася, правда и мирь облобизастася» (Пс. 84,11). Така незбагнена, велика благочестя таємниця відбулася над родом людським.
Святі Отці і учителя одноголосно стверджують, що Пресвята Богородиця перебувала Дівою до Різдва, у Різдво і по Різдву Господа Іісуса Христа. Першочергово, щоб тлумачити дані твердження вони вивчали і посилалалися на правила Вселенських Соборів. Адже саме Вселенськими Соборами було визнано: «якщо хтось спотворено і не у відповідній думці приймає найменування Святої, Преславної Матері Богородицею, яке було встановлено на святому Халкідонському Соборі, – буде анафема!»
Слава Богородиці така велика, чиста та прамениста, що і ми повинні сказати Їй з благоговінням теж, як сказав Іоанн Дамаскін: «Хоча б хто писав Тобі незчислену безліч похвал, однак не восхвалить Тебе достойно».
Тож будемо старатись, щоб радість Благовіщення була в серці кожного із нас. Та просити Пресвяту Діву Марію, щоб вознесла нашу молитву до Престолу Бога Сина Свого, нас заради втіленого, і страдавшого, і померлого, і воскреслого в третій день за Писанням (Символ Віри). Божа Матір хоче сьогодні одного, щоб недаремні були для нас страждання Христа, Її Сина, щоб спокутний подвиг та смерть Христа були для нас рятівними. Докладемо всіх старань до цього і вигукнемо: Радуйся, Благодатна, Господь з тобою, а через Тебе з нами! Амінь!
Автор: протоієрей Андрій Мельничук
