Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа
«Слава в вышних Богу, и на земли мир,
в человецех благоволение» (Лк. 2; 14)
Ці ангельські слова, дорогі брати і сестри, ми чули під час Всенічного бдіння. З якою ж частиною богослужіння зв’язане це славослів’я і як віруюча людина має поводитись під час цієї частини служби?
Весь річний круг богослужіння показує віруючим історію Церкви, її віровчення, догмати, Життя Спасителя, Божої Матері та святих. Богослужіння вчить християн молитві, схиляє до покаяння і виправлення, до чеснот. Церква через службу нагадує про смерть, про Страшний Суд, показує гріховний стан людини, з якого вона може вийти лише при допомозі Спасителя. Богослужіння навчає, втішає, духовно годує християнські душі, маючи глибокий спасительний зміст. Не виключення є і Всенічне бдіння. Воно складається з вечірні та утрені. Вечірня символізує старозавітній час, поступово переходить в службу, що символізує час новозавітній. Таким переходом слугує читання шести псалмів.
Шестипсалмієм називаються шість псалмів, які щодня обов’язково читаються на початку утрені, окрім Світлої седмиці, що підкреслює його велике значення. Шестипсалміє у сучасному вигляді в історії відоме вже з 7 століття, а розпочало воно формуватись з одного 62 псалма.
Людині, яка вперше прийшла до храму, почула читання Шестипсалмія та побачила підготовчі моменти до нього, воно може здатися дуже сумним та якимись неважливим. Справді, це найбільш мінорна частина богослужіння: перед її читанням зачиняються Царські врата, вимикається освітлення, гасяться свічки і чтець з середини храму, від усіх віруючих висловлює слова молитви.
Віруючі моляться у темному храмі, щоб краще заглибитися у духовний зміст читаного, щоб особливий зосереджений молитовний стан нічим не розвіювався. Шестипсалміє зображує грішний стан людей перед приходом у світ Спасителя. За тлумаченням православних екзегетів, Шестипсалміє символізує Різдво Христове, тобто межу двох Завітів. Мерехкотіння лампад нагадує зірки Вифлиємської ночі, коли у вертепі народився Спаситель, тому й співається ангельське славослів’я «Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение» (Лк. 2; 14). Спаситель народився вночі, прийшов на світ в образі раба. Христос молиться Небесному Отцю за людський рід. В богослужінні утрені цьому відповідає момент, коли після першої частини Шестипсалмія на солію виходить священник та продовжує читати 12 Утренніх молитв. У них він дякує Господу за денне світло і просить собі та своїй пастві різних духовних благ. Враховуючи це, церковний устав предписує віруючим зберігати повну тишу та благоговіння під час читання Шестипсалмія. Його потрібно слухати «со всяким вниманием и страхом Божиим, яко самому собеседующее Христу Богу». Преподобний Нектарій Оптинський каже, що «Шестипсалміє потрібно читати не як кафізми, а як молитви. Значення шестипсалмія дуже велике: це молитва Сина до Бога Отця». Один із православних літургістів навіть каже, що «Шестипсалміє – це не стільки молитва, скільки прояв почуттів віруючого».
Що стосується псалмів, то зі 150-и усієї Псалтирі, для Шестипсалмія вони взяті рівномірно: 3, 37, 62, 87, 102, 142, тим самим представляючи її всю, оскільки у древності уся ця книга прочитувалася за богослужінням. Обрані шість псалмів описують переслідування праведника ворогами, його тверду надію на Бога, яка від збільшення гонінь лише збільшується та в кінці досягає спокою в Бозі.
Згідно з церковним передання, Страшний Суд триватиме стільки, скільки читається Шестипсалміє. Коли преподобного Паїсія Святогорця запитавали, чому ми не сідаємо на Шестопсалмії, він сказав: «тому що воно символізує Страшний Суд. Тому добре, якщо під час його читання розум іде на час Страшного Суду. Шестопсалміє триває 6-7 хвилин. Після першої частини ми навіть не хрестимось, тому що Христос прийде зараз не для того, щоб розіп’ятися, а з’явиться світу як Суддя».
Знаючи, дорогі брати та сестри, значення Шестипсалмія та про ту поведінку, яка має бути у нас під час його читання, поглянемо на себе. Чи благоговійні ми у храмі взагалі? На жаль, дуже часто під час богослужіння ми ходимо по храму, дістаємо телефони, не слухаючи та не вникаючи у зміст читання та співу. Ми, як члени Святої Православної Церкви, повинні прагнути виконувати її правила та постанови, старатися бути християнами не лише за іменем, а і в житті бути церковними та духовними.
А тому, усвідомлюючи спасительне значення богослужіння, будемо приходити до Божого храму, не дочікуючись духовного голоду, як блудний син. А прийшовши в Божий дім, уважно будемо молитися Творцю з сокрушенням та покаянням і разом зі святим пророком Давидом взивати: «Имже образом желает елень на источники водныя: сице желает душа моя к Тебе Боже. Возжада душа моя к Богу Крепкому Живому: когда прииду и явлюся лицу Божию?» (Пс. 41:2-3). Амінь.
Автор: ієрей Василь Касянчик,
клірик Георгіївської церкви м.Здолбунів
