Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
…Дерзай чадо, прощаються тобі гріхи твої! (Мф.9:2)
Ці слова Христа Спасителя містяться в Євангельській розповіді про зцілення розслабленого в місті Капернаумі.
Читаючи і досліджуючи Євангеліє, ми стаємо свідками безлічі чудес, які звершив за свого земного життя Господь наш Іісус Христос. Проповідуючи Божественні істини, Господь завжди підкріплював свої слова чудесами. Це справляло велике враження на тих людей, які шукали правду, і хотіли втамувати свою духовну спрагу.
Сьогоднішнє Євангельське читання про розслабленого, має особливий характер настанови, тому що між іншими, воно читається двічі на рік: під час Великого посту, і в 6 -ту Неділю після П‘ятидесятниці.
На прикладі розслабленого ми бачимо як віра людини дає їй силу, мужність і рішучість досягнути своєї цілі, якщо навіть будуть зустрічатися на шляху перепони.
Після відвідання країни Гергесинської, Господь, сівши у човен переправився на інший берег, і прибув до Свого міста. Євангеліст Матфей місто Капернаум називає Своїм містом для Спасителя, тому що Господь неодноразово відвідував це місто з проповіддю Євангелія.
У місті Господь став проповідувати в одному домі. Оскільки новина про те, що Іісус Христос знову прийшов до стражденних людей, швидко рознеслась околицями міста, то людей зібралася така велика кількість, що неможливо було протиснутися навіть до дверей будинку.
В той час серед місцевих мешканців один чоловік страждав важкою хворобою. В Євангелії ця хвороба називається розслабленням, це був параліч, тобто нещасна людина була повністю прикутою до ліжка.
Самотужки хворий не мав ніякої можливості, щоб особисто прийти до Спасителя і попросити зцілити його. Зате у нього були справжні друзі, які вболівали за нього. Як тільки вони дізналися про місце перебування Спасителя, то вирішили, якнайшвидше принести свого хворого друга до Божественного Чудотворця.
Взявши ноші, поклавши туди свого друга, вони наблизились до дому, де проповідував Своє Божественне Вчення Іісус Христос. Мабуть і не здогадувались друзі, що їм треба буде звершити ще один важливий подвиг перед тим, як Господь подасть зцілення хворому.
Розуміючи, що через велику кількості людей їм не потрапити до дому, вони, проявляючи свою щиру і справжню любов до свого друга, прийняли рішення розібрати черепичну покрівлю дому, підняли на мотузках хворого і опустили прямо посеред кімнати до ніг Спасителя.
І яке глибоке повчання міститься далі в обставинах зцілення хворого!
Євангеліст говорить, що Господь бачачи віру їхню, промовив до розслабленого: «Дерзай чадо, прощаються тобі гріхи твої! (Мф.9:2)
Звернімо увагу на слова «віру їхню»(Мф.9,2). Це означає, що Спаситель починає духовно лікувати людину по вірі і добрих намірах тих людей, яким не байдужа доля близької для них людини, в даному випадку вірного друга.
Як добре мати хороших відданих друзів, які завжди у дні випробовувань здатні прийти на допомогу.
Бачачи віру їхню, Господь звертається до хворого, але не говорить йому відразу «встань», а говорить йому: «Чадо, прощаються тобі гріхи твої!» (Мф.9:2) Цими діями Іісус Христос для усіх нас дає урок, що перед тим, як ми хочемо лікувати наше тіло, ми повинні вилікувати нашу душу. Хвороба завжди є наслідком гріха. Якби ми з Вами не грішили, то і не хворіли б.
Подивімося сьогодні на різні хвороби, які забирають життя сучасних людей. І хоч наука, і медицина нині стрімко розвиваються, розробляються різні ліки, методи лікувань, діагностики, але лікарень та аптек не поменшало, а навпаки.
Ось ці критерії прямо свідчать усім нам, що гріх, як першопричина хвороби не зменшився у суспільстві, а збільшився. Тому Господь показує нам як вилікувати корінь хвороби, лікуючи насамперед душу від гріха, хвороби гріховної.
Коли Господь оздоровлював хворого, принесеного друзями, то серед людей ,які були свідками цього дива, були вороги Христові, книжники і фарисеї. Вони використовували кожну можливість, щоб звинуватити Господа в порушенні Закону Божого, і принизити Його. Їм неприємно було чути про те, що Господь відпускає гріхи, тому стали в думках своїх Його осуджувати: «Він богохульствує.(Мф.9,3) На що Господь, відповідаючи на їхні думки не тільки словом, але й ділом, переконав усіх присутніх, що він як: «Син людський має владу на землі прощати гріхи»(Мф.9,6)
Книжники і фарисеї чітко зрозуміли, що Господь прочитав їхні думки. Відповідь Спасителя їх вразила: «Що легше сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати встань і ходи?(Мф.9,5)
І хоч з людської точки зору сказати прощаються тобі гріхи легше, а чи відпущені вони чи ні хто може перевірити. А сказати хворому: «Встань, візьми постіль твою, і йди в дім твій»(Мф.9,6),а хворий не встане і не піде, буде дуже соромно.
Іісус Христос в місті Капернаумі черговий раз засвідчив перед людьми, що Він є істинний Бог, Якому дана влада прощати гріхи, зцілювати різні недуги в людях.
Духовно радісно за хворого, який за повелінням Господа взяв постіль свою і пішов у дім свій вже повноцінною здоровою людиною, і люди які були свідком цього дива прославили Бога. Також не можна не похвалити віри друзів хворого, які здійснили воістину героїчний вчинок.
Це Євангельське читання повчає усіх нас не забувати про духовну лікарню – Храм Божий.
Перед тим як нам лікувати тіло, не забуваймо лікувати свою душу, приступаючи до таїнств Сповіді, Причащання, Соборування.
Пам’ятаймо, що від нерозкаяних наших гріхів, хворіє наша душа. Оскільки тіло і і душа нерозривно пов’язані, тому від страждань душі страждає тіло.
Господь, як наш лікар духовний, здатний вислухати кожну людину, загоїти кожну рану, витерти кожну сльозину.
Тільки від нас потребується щира віра в Нього як нашого істинного Бога.
Якщо ми будемо мати таку віру, яка була у справжніх друзів, які не покинули свого хворого друга, а попіклувалися за нього, то Милосердний Господь і до нас промовить: «Дерзай чадо, прощаються тобі гріхи твої, встань… і йди»(Мф.9,2,7) Амінь!
Автор: протоієрей Олександр Єгоров,
настоятель храму Великомучениці Катерини м.Здолбунів
