У Православній Церкві відсутнє навіть поняття «не можна причащатися». Таїнство Євхаристії є найголовнішим священнодійством, яке здійснюється в Церкві Христовій.
У Євхаристії ми стаємо учасниками Тіла та Крові Господніх і через них долучаємося до життя вічного. Саме тому Літургія, як вид богослужіння, за яким звершується Таїнство Євхаристії, буквально переповнена радісними співами. «Бог стає людиною, щоб людина змогла стати богом» – як же тут не радіти?!
А оскільки час Великого посту – переважно час скорботи та смутку про гріхи, то у зв’язку з цим і все великопостне богослужіння має більш покаяний, так би мовити, «сумний» характер.
У Великому посту кількість піснеспівів скорочується і при цьому вводиться більше читань, особливо зі Старого Завіту, які являють нам приклади гріхопадінь і каяття. Саме з цієї причини у Великому посту не відбуваються, за винятком великих свят, а також суботніх та недільних днів, повні Літургії.
Але щоб не залишити все-таки своїх дітей без причастя Святих Таїн, Церква встановила здійснювати по середах і п’ятницях Літургію Передосвячених Дарів – дещо скорочений варіант повної Літургії, під час якої віруючі причащаються Тіла та Крові Христових, освячених раніше, на попередній повній Літургії.
Таким чином, у Великому посту кожен бажаючий може причаститися у суботній чи недільний день, а також у середу чи п’ятницю – на Літургії Передосвячених Дарів. В інші ж дні (понеділок, вівторок і четвер – якщо на них не випаде якесь свято) Літургії, за Статутом Церкви, відправляти не слід. Але це не тому, що не можна в ці дні причащатися, а лише тому, що, як уже було сказано раніше, Великий піст – це головним чином час покаяння та плачу про гріхи, час, коли ми намагаємось обмежити свою радість, тоді як Причастя – це найбільша радість для православного християнина.
За матеріалами Православного життя
