11 червня 2026 року у місті Дубно провели в останню дорогу українського воїна Віталія Голобородька.
Чин відспівування звершили у Свято-Іллінському храмі міста Дубно. Богослужіння очолив благочинний 1-го Дубенського благочиння протоієрей Віктор Савчук у співслужінні благочинного 2-го Дубенського благочиння протоієрея Сергія Новосада, настоятеля храму протоієрея Олега Рендака та духовенства округу.
У слові проповіді священнослужителі говорили про жертовність тих, хто віддає життя за ближніх і Батьківщину, та про обов’язок живих берегти пам’ять про полеглих Захисників, підтримувати їхні родини і не втрачати віри та особистої відповідальності за долю країни. Протоієрей Віктор Савчук наголосив, що кожен із нас повинен жити так, щоб не було соромно подивитися в очі нашим воїнам, які ціною власного життя захищають Україну та майбутнє її народу.
Віталій Олегович Голобородько народився 30 жовтня 1974 року. Навчався у Дубенській ЗОШ №3, після чого здобув фах муляра-штукатура у місцевому професійно-технічному училищі. Згодом пройшов строкову військову службу. Працював столяром, а перед початком повномасштабної війни — різноробочим.
Рідні згадують його як працьовиту, добру й відповідальну людину, яка завжди була готова допомогти близьким. Любив риболовлю, природу та спокійний відпочинок. Був люблячим сином, братом і батьком чотирьох дітей, яких дуже любив і якими пишався. Щиро радів онукам та завжди знаходив час для рідних.
У 2014 році Віталій добровольцем став на захист України та брав участь в АТО. Після початку повномасштабної війни продовжив боронити державу. Служив сапером 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2 механізованого батальйону військової частини А4447. Виконував бойові завдання на одному з найважчих напрямків фронту.
Солдат Віталій Голобородько загинув 19 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дачне Покровського району Донецької області. Понад рік — рік і чотири місяці — він вважався зниклим безвісти, доки не було підтверджено його загибель.
У загиблого Захисника залишилися батьки, четверо дітей та онуки.
Поховали воїна з військовими почестями.
Нехай Господь упокоїть душу новопреставленого воїна Віталія у Своїх оселях та дарує втіху його рідним і близьким.
Вічна пам’ять і Царство Небесне Герою…
