У VIII столітті, під час іконоборства, за ревне шанування святих ікон преподобний Іоанн Дамаскін († бл. 780; пам’ять 4 грудня) був обвинувачений імператором Львом III Ісавром (717–740) перед Дамаським каліфом у державній зраді. Каліф наказав відсікти кисть руки преподобного та повісити її на ринку. Надвечір святий Іоанн, випросивши у каліфа відрубану кисть, приклав її до суглоба і впав ниць перед іконою Божої Матері. Преподобний просив Владичицю зцілити руку, котра писала на захист Православ’я.
Після довгої молитви він задрімав і побачив уві сні, що Пречиста звертається до нього, обіцяючи швидке зцілення. При цьому Божа Мати наказала йому без ліні трудитися цією рукою. Прокинувшись від сну, преподобний Іоанн побачив, що рука неушкоджена. На подяку за зцілення святий приклав до ікони зроблену зі срібла руку, від чого ікона і отримала назву “Троєручиця”. За переказами, преподобний Іоанн написав подячну пісню Матері Божої “Про Тебе радіє, Благодатна, всяка твар”, яка є задостойником у літургії святого Василія Великого.
Святий Іоанн Дамаскін прийняв чернецтво в Лаврі преподобного Сави Освяченого і передав туди чудотворну ікону. Лавра дарувала ікону “Троєручиці” на благословення святителю Саві, архієпископу Сербському († 1237; пам’ять 12 січня). Під час нашестя турків на Сербію християни, бажаючи зберегти ікону, доручили її опіку Самій Матері Божій. Вони поклали її на осла, який без погонича прийшов на Афон і зупинився перед монастирем Хілендарським.
Іноки поставили ікону у соборному храмі. Під час розбіжностей при виборі настоятеля Мати Божа благоволила Сама прийняти настоятельство, і Її свята ікона посіла ігуменське місце у храмі. З того часу в Хілендарській обителі обирається лише намісник, а ченці, за монастирським звичаєм, отримують від святої ікони благословення на всі послухи.
Список ікон XVII століття є однією з основних реліквій Троянського монастиря в Болгарії.
Один із списків ікони Божої Матері «Троєручиця» знаходиться у Спасо-Преображенському соборі міста Чернігова.
