Сім святих мучеників Маккавеїв: Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Адим і Маркелл, а також їхня мати Соломонія та вчитель Елеазар постраждали в 166 році до Р. Х. від царя Антіоха Епіфана.
Дев’яностолітній старець — законовчитель Елеазар, який за прихильність до Мойсеєвого закону був судимий, з твердістю пішов на муки і помер у Єрусалимі. Таку ж мужність показали учні святого Елеазара: сім братів Маккавеїв та їхня мати Соломонія.
Старозавітні події розповідають про те, що одна за одною на очах матері вмирають її діти. У живих залишається поки що лише останній син. Замовник страти дає матері можливість поговорити з ним. Як «гуманно»! Вбивця розраховує, що серце матері здригнеться, і вона переконає дитину пошкодувати себе. Однак вони, безстрашно визнавши себе послідовниками Істинного Бога, відмовилися приносити жертви язичницьким богам.
Старший з хлопчиків, який давав першим відповідь цареві від імені всіх семи братів, був відданий жахливим катуванням; решта п’ятьох братів один за одним зазнали тієї ж муки. Залишився сьомий брат, наймолодший. І тут дуже важливо розуміти, що ворог завжди прагне зламати людську волю. Просто фізична смерть не принесе перемогу катувальнику, але його метою є зломити волю людини і задля цього мучитель такий майстерний у своїй праці.
І ось Антіох запропонував святій Соломонії схилити свого останнього сина до зречення, щоб їй лишився хоча б він. Але мужня мати зміцнювала його у сповіданні істинного Бога. Вона звернулася до сина з несподіваним сповіщенням: «Подивися на небо і землю і, бачачи все, що на них, пізнай, що це зробив Бог з нічого, і що так стався і людський рід. Не лякайся цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я з Божої милості знову придбала тебе з братами твоїми» (2 Мак. 7:28-29).
Ось перемога духу, перемога віри в Істинного Бога над смертю. Хлопчик так само твердо переніс муки, як і його старші брати і загинув… фізично, але залишився живим у вічності. Свята Соломонія, стоячи над їхніми тілами, підняла руки з вдячною молитвою Богові і також померла.
Слово “маккавей” походить від арамейського “makkaba” – “молот” (як зброя на ворогів) і також пов’язується з єврейським “makkevet”, що має те саме значення.
