Блаженний Никита жив у Константинополі й обіймав посаду хартуларія (писаря). Називають його “таємним” , живучи в миру, серед міської метушні, таємними подвигами благочестя досяг духовної досконалості й був великим угодником Божим.
Його святе життя відкрилося за незвичайних обставин. Два друга: якийсь священник та диякон Созонт, посварилися. Священник помер, і диякон дуже сумував, що вони не встигли помиритися. Досвідченому старцю-подвижнику він розповів про гріх, що терзав його совість. Той подав йому лист і велів віддати його першому зустрічному, кого Созонт побачить опівночі біля храму Святої Софії Премудрості Божої. Зустрічним виявився святий Никита-хартуларій.
Прочитавши лист, він заплакав і сказав, що у нього в цьому листі просять те, що перевищує його сили, але молитвами старця, який послав Созонта, він постарається це виконати. Зробивши уклін перед церковними дверима, святий Микита сказав: “Господи, відкрий нам двері милості Твоєї”, – і двері храму самі собою відчинилися. Залишивши диякона на порозі, святий Никита став молитися, і Созонт бачив, як його осяяло дивовижне світло. Потім вони вийшли з храму, і двері зачинилися.
Підійшовши до церкви Влахернської Божої Матері, святий Никита знову помолився і знову перед ними відчинилися двері. У храмі стало світло, і з вівтаря вийшло два ряди священників, серед яких диякон Созонт упізнав свого померлого друга. Святий Микита тихо сказав: “Отче пресвітере, поговори з братом твоїм, і припиніть ворожнечу, яку ви маєте між собою”.
Негайно священник і диякон Созонт вклонилися один одному, з любов’ю обійнялися і примирилися. Священник пішов назад, і двері самі собою зачинилися. Блаженний Никита сказав диякону: “Брате Созонте, спаси душу свою для себе і для моєї користі. Отцю, котрий послав тебе, скажи, що чистота його святих молитов і його надія на Бога можуть і мертвих воскресити”.
Після цих слів блаженний Никита став невидимим для Созонта. Повернувшись до свого старця-духівника, диякон зі сльозами дякував йому за те, що за його молитвами великий таємний угодник Божий Никита-хартуларій зняв гріх з живого і мертвого.
