Жив один цар, який часто думав про вічність, але ніяк не міг зрозуміти її. Одного разу йому донесли, що якийсь хлопчик-пастух може давати напрочуд розумні відповіді на всі мудрі запитання.
Цар покликав хлопчика і запитав:
— Скажи мені, дитино, як довго триває одна мить у вічності?
Хлопчик подумав і відповів:
— В одній країні, пане, є гора з чистого адаманта, що має сім верст завширшки, сім верст завдовжки і сім верст заввишки. До цієї гори один раз через кожні сто років прилітає маленька пташка і точить про неї свій крихітний дзьоб. Коли пташка виточить своїм дзьобом усю цю гору, тоді й пройде одну мить у вічності.
