Дорогі, браття і сестри!
У складний час ми з вами живемо, коли щодень нашого життя твориться нова історія України, яку ми усі разом пишемо своєю працею, успіхами, негараздами, скорботами та радостями, своєю боротьбою. Особливо боляче констатувати, що ми пишемо історію вольності українського народу кров‘ю найкращих синів та дочок країни, вірних дітей своєї Церкви.
На сході нашу країну руйнує зброя сусіда, який прийшов, щоб вбивати та відбирати те, що йому не належить. На заході України інша боротьба – її роздирають міжконфесійні суперечки та церковні війни, подекуди криваві, за храми. Чи ж так мають жити християни?
Господь словами Іоанна Богослова вчить нас любові, бо Він є джерелом невичерпної любові. Любов не виганяє, не присвоює собі, любов не знущається з ближнього, земляка, сусіда, колеги, брата.
Вчора стало відомо ще про одну історичну подію, яка обов‘язково закарбується у пам‘яті сучасників та наступних поколінь. Національний заповідник «Києво – Печерська лавра» надіслав Українській Православній Церкві ультиматум в якому наполягає на виселення монахів УПЦ з території Лаври до 29 березня 2023 року.
Я хочу запитати чиновників, котрі дійшли до такої межі: Де ви були, коли Лавру камінчик за камінчиком підіймали після часів радянської богоборчої влади ченці та вірники? Де ви були коли потрібно було гірко та щоденно працювати відновлюючи церкви, корпуси, територію? Де ви були, коли монахи своїм служінням вдихали життя у святиню, молилися та гуртували людей?
Я, як колишній монах Києво – Печерської лаври, не можу без болю прийняти цю несправедливість і тому прошу всіх православних християн стати на захист святині, підняти свій голос. Ні не на барикади, не на протиправні дії я вас закликаю, я закликаю говорити про беззаконня у публічній площині, у правовій, писати листи до міністрів, депутатів, до людей, котрі думають, що вони можуть все.
Чиновники, виганяючи монахів із Лаври, по суті, залишають святиню без молитви, залишають сотні ченців без їх дому, залишають вірян без місця, до якого линули душею, шукаючи розради та рятунку. Спостерігаючи за діями керівників найвищих рангів нашої країни стосовно Церкви, я чітко простежую послідовність дій, які колись стосовно віри та вірян розгорнули борці радянської закваски.
Розуміючи, що тепер у державних богоборців є мета – знищення Української Православної Церкви і вони наполегливо до неї прямують, прошу усіх православних християн до єднання, задля відстоювання своєї віри!
Прошу підтримати намісника та і братію Києво – Печерської Лаври. Вони зараз у важкому, але дуже спасительному стані. Прийдімо на служби, підтримаймо молитвою, добрим словом, піднімемо свій голос і в публічній площині. Хай зазвучать слова правдиво та голосно і нехай допоможе нам Господь!
Пимен, архієпископ Рівненський та Острозький
