Дорогі браття і сестри, дорогі співвітчизники!
Ми сьогодні від представників монашества Рівненської єпархії звертаємось до пана Президента, до усіх депутатів, міністрів, до іжнародних організацій, до всіх тих від кого залежить спокійний релігійний стан в Україні.
Як народ України, як громадяни України, як ті, хто довірив вам управляти державним ладом країни, адже джерелом влади України є народ, тобто ми. Отож, ми, довіривши вам цю цінність, керувати нашим життям, нашим соціумом, ми сьогодні відчуваємо тиск, неправомірні дії щодо нас, ми відчуваємо біль від втрати святинь.
Нас наче перекинули у радянське минуле. Ми бачимо, як хочуть, як і при совітах, закривати монастирі, виганяти монахів, знущатись з нашого духовенства та вірянами. Нас, громадян України, позбавляють прав і свобод на вільне сповідування своєї віри.
Звертаючись до вас, закликаємо бути мудрими, дотримуватись законів держави, які прописані усім без винятку: і вам, посадовцям при владі, і нам, простому народу. Закликаємо також дотримуватись Законів Божих, Україна завжди була християнською державою. Від Андрія Первозванного, який поставив хрест на Дніпрових кручах і до нині. Українці богобоязкий народ, вихований на християнських засадах, передавали віру рівноапостольної княгині Ольги та князя Володимира з покоління в покоління.
Отож, піднімаючи свій голос на захист Української Православної Церкви, на захист Києво -Печерської лаври ми боремось не за себе, а за наступні покоління, щоб вони мали право вибору бути православними християнами і спасатися у святій Церкві. Віра – це наш скарб і це наше життя, саме її потрібно зберегти та передати для наступних поколінь українців.
Ми монахи, кожен з нас давав присягу Богу, і ми дотримуємось її, хоч як важко у сучасному бурхливому світі це зробити. І ви пане Президента, теж давали присягу вірою та правдою служити своєму народові. Отож просимо вас, не кривлячи душею, не догоджаючи комусь, згадайте слова присяги, дотримайтесь її, будьте послідовним і заслужите подяку і визнання свого народу.
Ми є дійні громадяни України. Справа нашого життя – це служіння Богові, Матері Церкві, своєму народові, своїй країні. Ми дотримуємось усіх законів України, а тому просимо не порушувати наші права, які нам, як громадянам, гарантує Конституція.
Ми знаємо, що таке репресії за віру. Серед нас є монахині, котрі пройшли мордовські табори за те, що сповідувала Христа і відстоювала віру своїх дідів. Не дивлячись на свій похилий вік, вони готові знову йти у табори, якби це допомогло зберегти Церкву і відродити у душах людей світло Христове.
Люди мають жити по законах совісті, держави і церкви.
Ми підносимо свій голос у захист ігумена та братії Києво-Печерської лаври, Почаївської лаври про яку вже теж починають говорити. Це наші брати по вірі у наших жилах тече єдина Христова кров. Отож усією православної спільною Української Православної Церкви кажемо : ні захватам наших храмів! Ні законопроєктам, які забороняють УПЦ! Ні закриттю Лаври! Ні вигнанню монахів та студентів зі стін Києво-Печерської Лаври!
