Святий мученик Єрмій постраждав за Христа у місті Комани під час гонінь при імператорі Антоніні Пії (138–161). Правитель Севастіан, що прибув до Каппадокії для виконання наказу про переслідування християн, запропонував святому принести жертву язичницьким богам, обіцяючи за це почесті та милість імператора.
Але вибілений сивиною воїн мужньо сповідав свою віру в Христа. Після довгих умовлянь правитель наказав мучити святого. Його били по обличчю так, що здерли шкіру з обличчя, а потім кинули в розпечену піч. Коли через 3 дні піч відкрили, мученик Єрмій вийшов із неї неушкодженим.
Правитель Севастіан наказав волхву отруїти святого Єрмія отрутою. Отруєне пиття не завдало святому жодної шкоди. Так само і другий кубок з найсильнішою отрутою не вбив мученика. Волхв увірував, приніс покаяння Христу Спасителю і був негайно обезголовлений, хрестившись своєю кров’ю і сприйнявши мученицький вінець.
А святий Єрмій був відданий ще жорстокішим мукам: з нього витягували жили, кидали в кипляче олово, викололи очі, але він смиренно дякував Господу Ісусу Христу. Потім мученика Єрмія почепили головою вниз. Три дні висів він у такому стані. Люди, послані правителем упевнитися у смерті мученика, знайшли його живим.
Вражені дивом вони засліпли від жаху і почали волати до святого, щоб він допоміг їм. Святий мученик звелів підійти до нього осліплим, поклав на них руки і зцілив Ім’ям Ісуса Христа. У люті правитель наказав здерти з тіла святого всю шкіру, але страстотерпець, як і раніше, залишався живим. Тоді збожеволілий Севастіан власноруч відрізав йому голову ножем. Християни таємно поховали тіло мученика Єрмія, від святих мощей якого подавалися численні зцілення.
