Преподобний Пимен Великий народився близько 340 року в Єгипті. Зі своїми двома братами Анувієм (IV ст., пам’ять 5 / 18 червня) і Паїсієм він пішов в один із єгипетських монастирів, де всі троє прийняли іночеський постриг. Преподобний Пимен проводив час у суворому пості й молитовних подвигах і досягнув такої висоти чеснот, що увійшов у цілковиту бепристрасність.
Для багатьох іноків преподобний Пимен був духовним наставником і керівником. Вони записували його відповіді для повчання себе та інших. Зокрема, на питання, як позбутися нав’язливих злих думок, старець відповідав: «Злі помисли, які вселяє ворог нашого спасіння, можуть, неначе іскра, розпалити в людині гріховні побажання. Треба гасити ці іскри водою, тобто молитвою і устремлінням душі до Бога».
Святий Пимен також казав: «Людині необхідно зберігати три головних правила: боятися Бога, часто молитися і робити добро людям. Злоба ніколи не знищить злоби; якщо хтось тобі зробив зло, зроби йому добро, і твоє добро переможе його злобу».
Прославившись святістю свого життя і глибокою повчальністю своїх настанов, єгипетський пустельник помер близько 450 року у віці приблизно ста десяти років. Невдовзі він був визнаний святим угодником Божим і на знак великої смиренномудрості, скромності, правдивості й самовідданого служіння Богові одержав іменування Великий.
