
Цього літа селище Смига знову наповнилось дитячими голосами, щирими усмішками та духом справжнього єднання. На базі храму преподобного Іова Почаївського відбувся дводенний православний дитячий табір Дубенських благочинь , який став не лише пригодою, а й духовною мандрівкою для кожного учасника. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
З благословення архієпископа Рівненського та Острозького Пимена 14 та 15 липня священники двох Дубенських благочинь організували та провели дводенний дитячий табір на базі храму преподобного Іова Почаївського у селищі Смига. Все почалося з молебню перед початком доброї справи. З молитвою та Божим благословенням діти вирушили у насичені події дні. Після знайомства учасники поділилися на команди, вигадали назви й гасла — і розпочалася творча робота над головним завданням: створити короткий відеоролик на духовну тему. Як розповідають організатори, попри хвилювання, ідей було безліч — і кожен виявив себе в новому світлі.
Продовженням стали активні ігри на згуртування, тепле чаювання, а згодом — щира розмова про любов: до Бога, до ближнього, до життя. Після обіду діти відпочивали в басейнах, а вечір подарував справжнє свято смаку — шашлик просто неба. Завершився день спільною вечірньою молитвою під зоряним небом, де кожне дитяче серце відчуло особливу Божу присутність.
Другий день розпочався традиційно — з ранкових молитов. Далі — пізнавальні лекції про віру, виклики сучасності та те, як залишатись православним у світі, що змінюється. Головною подією став динамічний квест, у якому знадобилися і знання, і кмітливість, і сила команди.
Після обіду учасники випробували себе у спортивній естафеті з футболу, а завершенням табору стала презентація відеоробіт, які щиро зворушили глядачів. Призи отримали переможці конкурсів, а подарунки — кожна дитина, бо головне — не змагання, а участь, старання і щире серце.
Наостанок — спільне фото на згадку і «до побачення», трохи з сумом, але з надією на нові зустрічі. Ці два дні стали для багатьох дітей справжньою мандрівкою до серця, до віри і до того, що справді важливо.

































