18 серпня 2026 року у Повчанській громаді провели в останню дорогу Захисника України Олександра Анатолійовича Веркеєнка, який загинув у бою, захищаючи Україну, її свободу та незалежність.
Чин похорону та спільна молитва за упокій душі полеглого воїна відбулися у Петро-Павлівському храмі села Малі Сади. Богослужіння очолив благочинний 1-го Дубенського благочиння протоієрей Віктор Савчук у співслужінні настоятеля храму протоієрея Тарасія Біляка та духовенства.
У слові проповіді протоієрей Віктор навів приклади зі Святого Письма, коли Господь допомагав єврейському народу здобувати перемогу навіть за нерівності сил. Водночас, коли народ відступав від Бога, на нього приходили біди. Звертаючись до присутніх, священнослужитель закликав проявляти жертовну любов до Бога та ближніх, посилити піст і молитву, щоб припинилося кровопролиття.
Олександр Анатолійович Веркеєнко народився 1 серпня 1984 року в селі Гнатівка Млинівського району. Навчався у Малосадівській загальноосвітній школі, після чого здобув професію тракториста у професійно-технічному училищі № 25 смт. Демидівка. Працював механізатором у колгоспі «Правда», згодом жив і працював у Києві.
16 січня 2026 року Олександр був призваний до лав Збройних сил України. Служив солдатом у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Побратими згадують його як надійну, витривалу та небайдужу до інших людину, яка відповідально ставилася до виконання військового обов’язку та підтримувала тих, хто був поруч.
12 серпня 2026 року Олександр Веркеєнко загинув поблизу населеного пункту Романки Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок удару КАБ. Йому було 42 роки.
Олександр не був одружений. У нього залишилися мати, сестра та брат.
Провести Захисника в останню дорогу прийшли рідні, побратими, священнослужителі, друзі, знайомі, сусіди та небайдужі жителі громади і села.
Після завершення чину похорону Олександра Веркеєнка поховали на кладовищі села Гнатівка з належними військовими почестями.
Нехай Господь упокоїть душу новопреставленого раба Божого Олександра в оселях праведних та дарує йому вічний спокій і Царство Небесне.
Щирі співчуття родині, близьким та всім, хто знав і любив Олександра.
Вічна пам’ять і Царство Небесне Захиснику України!
