Преподобний Сампсон странноприїмця – зразок істинного християнського милосердя, живої та дієвої любові до людей, що сягає повної самовідданості.
Святий Сампсон народився в Римі в багатій та знатній родині. Він здобув хорошу освіту, особливо ґрунтовно вивчив лікарське мистецтво і використав його для того, щоб лікувати безоплатно, переважно убогих та жебраків. Розуміючи, що справи благодійності можна здійснювати лише за християнського виховання душі, преподобний Сампсон старанно займався читанням Святого Письма, багато молився.
Після смерті батьків святий Сампсон роздав усі маєтки, що залишилися йому у спадок, виконуючи на ділі пораду про досконалість, дану Спасителем багатому юнакові (Мф.19, 21). Преподобний обрав подвижницький спосіб життя, відпустив усіх рабів на волю і, бажаючи здобути собі духовний скарб, вирушив у пустелю з наміром проводити суворе життя аскету.
За Божим Промислом святий Сампсон прибув до Константинополя. Тут він оселився в невеликому будинку і почав приймати мандрівників, хворих, жебраків і з ревністю служив їм. Преподобний з любов’ю ставився до людей, творив справи милосердя, і це стало для нього глибокою потребою.
Господь прославив Свого угодника. Сталося так, що візантійський імператор Юстиніан I (527–565) важко захворів. Не отримавши полегшення від допомоги найдосвідченіших придворних лікарів, імператор почав старанно молитися Богу. Незабаром Юстиніан побачив уві сні людину, про яку йому було сказано, що він і може зцілити імператора. У пошуках цього лікаря слуги імператора обійшли весь Константинополь, нарешті преподобного Сампсона знайшли і привели до палацу. Одним дотиком руки до хворого місця святий зцілив Юстиніана. Вдячний імператор став пропонувати йому багато золота та срібла. Але преподобний відмовився від дарів, а натомість попросив імператора збудувати дім – странноприїмець і лікарню. Імператор охоче виконав це прохання і навіть приписав до цих установ маєтки для їхнього утримання.
До глибокої старості продовжував преподобний Сампсон своє служіння. Кончина його (бл. 530) була безболісною і мирною, тіло святого поховали в храмі в ім’я священномученика Мокія († бл. 295).
Господь прославив Свого угодника після смерті даром чудотворень. Одного разу, коли в Константинополі була сильна пожежа, полум’я досягло і странноприїмця святого Сампсона. Однак будівля залишилася неушкодженою, бо по молитвах преподобного раптом полив сильний дощ. Якийсь придворний, на ім’я Феодорит, оступившись, отримав серйозну травму ноги, він не тільки не міг ходити, а й від сильних страждань втратив навіть сон і апетит. Хворий став старанно молитися преподобному Сампсону і через три дні отримав чудове зцілення: преподобний сам явився йому, торкнувся ушкодженої ноги і сказав Феодориту: «Устань, бо ти вже більше не хворітимеш».
Преподобний і після смерті не залишив странноприїмець. Коли начальник будинку, якийсь Єнесій, став допускати недбалості у виконанні своїх обов’язків, преподобний Сампсон сам з’явився йому і став грізно докоряти за недбальство. Навчання подіяло, незабаром Єнесій виправився.
