Апостол від 70-ти святий Сила був у первісній Єрусалимській Церкві чоловіком шанованим, “начальником між братами” (Дії 15,22). Після Собору апостолів, що відбувся в Єрусалимі в 51 році, щодо необхідності дотримання Мойсеєвого закону християнами з язичників апостоли відправили послання антиохійським християнам через апостолів Павла і Варнаву, в якому повідомляли, що рішенням Собору християни з язичників звільнялися. Було постановлено для них утримуватися від ідоложертвенного вкушення, від розпусти, від придушення та крові, не робити іншим того, чого собі не бажають (Дії 15,20-29).
Разом з апостолами Павлом і Варнавою в Антіохію були послані Собором члени Єрусалимської Церкви святі Сила та Юда для роз’яснення послання словесно, що вони обоє і виконали за сприяння благодаті Святого Духа. Потім святий Юда був відпущений до Єрусалиму, а святий Сила залишився в Антіохії і ревно допомагав апостолу у його місіонерських подорожах з Євангельською проповіддю. Апостоли відвідали Сирію, Кілікію, Македонію.
У місті Пилипах їх звинуватили в тому, що вони обдурюють народ, за що святих апостолів схопили, били ціпками, а потім кинули до в’язниці. Опівночі, коли святі апостоли Павло і Сила молилися, раптово стався сильний землетрус, кайдани спали з них і двері в’язниці відчинилися. Темничний сторож, злякавшись, що в’язні втекли, хотів накласти на себе руки, але був утриманий апостолом Павлом. Тоді, з трепетом припавши до ніг апостолів, він з вірою прийняв від них благовістя про Христа, вивів їх із в’язниці, привів у свій дім, омив їхні рани і хрестився з усіма своїми домашніми.
З Пилип апостоли Павло і Сила пішли до міст Амфіполя, Аполлонії та Солуня, набуваючи в кожному місті нових учнів Христових і утверджуючи Церкву.
У Коринті святий апостол Сила був висвячений на єпископа, там він, здійснивши багато знамень і чудес, скінчив своє життя.
Святий апостол Силуан проповідував Слово Боже разом із верховними апостолами Петром та Павлом. У 1-му Соборному Посланні святий апостол Петро згадує про нього: “Це коротко написав я вам через Силуана, вірного, як гадаю, вашого брата” (1Пет.5,12). Святий Силуан був поставлений єпископом у Солунь і там помер, потерпів багато скорбот і напастей заради Господа.
Про святого апостола Кріскент згадує святий апостол Павло у 2-му Посланні до Тимофія (2Тим.4,10), кажучи, що Кріскент пішов із проповіддю до Галатії. Там він був поставлений єпископом, а потім проповідував Боже Слово в Галлії. У місті Вієнні апостол Кріскент поставив єпископом свого учня Захарію. Повернувшись до Галатії, він помер за царя Траяна (98-117).
Святий апостол Єпенет був поставлений єпископом у Карфаген. У Посланні до Римлян (Рим.16,5) святий апостол Павло пише: “Вітайте улюбленого мого Єпенета, який є початком Ахаїї для Христа”. У тому ж Посланні апостол Павло згадує і апостола Андроніка: “Вітайте Андроніка і Юнію, родичів моїх і в’язнів зі мною, що прославилися між апостолами і до мене ще увірували в Христа” (Рим.16,7). Святий апостол Андронік був єпископом у Панонії (пам’ять святих Андроніка та Юнії 17 травня).
