Преподобний Агапіт Печерський, лікар безмездний, родом із Києва, він був учнем преподобного Антонія Печерського, жив у XI столітті.
Якщо хтось із монастирської братії хворів, Агапіт приходив до нього і самовіддано доглядав хворого, годував вареною травою, яку готував сам, і хворий одужував за молитвою преподобного. До монастирського лікаря, який мав дар зцілення, зверталися за допомогою і багато мирян. У той же час у Києві був досвідчений лікар-вірменин, який за одним видом хворого міг визначити ступінь хвороби і навіть точно визначити день його смерті. Коли один із таких приречених звернувся до святого Агапіта, благодатний цілитель з молитвою дав йому скуштувати їжі з монастирської трапези – і хворий одужав. Розпалюваний заздрістю лікар-вірменин хотів отруїти Агапіта, але Господь зберіг преподобного і отрута не подіяла.
Святий Агапіт зцілив Чернігівського князя Володимира Мономаха, майбутнього великого князя Київського (1114–1125), надіславши йому варені ним трави. Вдячний князь сам прийшов у монастир і хотів бачити свого цілителя, але смиренний подвижник зник і не прийняв дарів.
Коли сам святий цілитель захворів, до нього прийшов той самий лікар-вірменин і, оглянувши, сказав, що смерть настане через три дні. При цьому він дав обітницю стати православним ченцем, якщо його передбачення не здійсниться. Преподобний відповів, що Господь відкрив йому, що покличе його лише за три місяці.
Святий Агапіт спочив через 3 місяці (1 червня, не пізніше 1095 р.), а вірменин прийшов до ігумена Печерського монастиря, покаявся і прийняв постриг. “Вірно, що Агапіт – угодник Божий, – сказав він. – Я добре знав, що не можна йому було через хворобу його пережити три дні, а Господь дав йому три місяці”. Так преподобний направив на шлях спасіння гордовитого лікаря.
