Святитель Андрій, архієпископ Критський, народився у місті Дамаску у благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німий. Потім одного разу після причастя Святих Христових Таїн він отримав дар мови і почав говорити. З того часу юнак почав посилено вивчати Святе Письмо і Богословські науки.
У чотирнадцяти років він пішов до Єрусалиму і там прийняв постриг в обителі преподобного Сави Освяченого. Святий Андрій проводив суворе, цнотливе життя, був лагідний, стриманий, так що всі дивувалися його чеснотам та розуму. Як людина обдарована і відома доброчесним життям, він з часом був зарахований до єрусалимського кліру і призначений секретарем патріархії – нотарієм. У 680 році місцеблюститель Єрусалимської патріаршої кафедри Феодор включив архідиякона Андрія до представників Святого Града на VI Вселенському Соборі, де він протистояв єретичним вченням, спираючись на глибокі знання православних догматів. Незабаром після Собору він був відкликаний з Єрусалиму до Константинополя та визначений архідияконом до храму Святої Софії Премудрості Божої. У правління імператора Юстиніана II (685–695) святий Андрій був висвячений на архієпископа міста Гортіна на острові Крит. На новій ниві він засяяв як справжній світильник Церкви, великий ієрарх – богослов, учитель та гімнотворець.
Святитель Андрій написав багато богослужбових піснеспівів. Він став фундатором нової літургійної форми – канону. Зі складених ним канонів найбільше відомий Великий Покаянний канон, що містить у своїх 9 піснях 250 тропарів і читається Великим постом. У перший тиждень Посту на Вечірній він читається частинами (так звані “мефімони”) і повністю – у четвер на Утреній п’ятого тижня.
Святитель Андрій Критський прославив багатьма похвалами Пречисту Діву Марію. Йому також належать: канон на Різдво Христове, трипісці на Вечірній Тижня Ваій і на перші чотири дні Страсної седмиці, стихири на Стрітення Господнє та багато інших піснеспівів. Продовжувачами його гімнографічної традиції були: святі Іоанн Дамаскін, Косма Маїумський, Йосип Пісноспівець, Феофан Начертанний. Збереглися також повчальні слова святителя Андрія Критського на деякі церковні свята.
Про час смерті святителя серед церковних істориків немає єдиної думки. Одні називають 712, інші – 726 рік, але найімовірніша дата – бл. 740 р. Він помер на острові Мілітіна, повертаючись на Кріт із Константинополя, де був у справах Церкви. Мощі його було перенесено до Константинополя.
