Свята мучениця Фотинія (Світлана) була тією самарянкою, з якою розмовляв Спаситель біля криниці Якова. Жила за часів імператора Нерона в Римі, у 65 році, який виявив надзвичайну жорстокість у боротьбі з християнством. Свята Фотинія жила з дітьми в Карфагені і там безбоязно проповідувала Євангеліє.
Мученик Севастіан Римський († бл. 66) був градоначальником Атталії. Під час зустрічі зі святим Віктором, сином мучениці Фотини Самарянині, сказав йому: “Я знаю достовірно, що ти, твоя мати і твій брат – послідовники вчення Христа. Але я по-дружньому раджу тобі – підкорись волі імператора, за це отримуватимеш майно християн”, яких ти доставиш нам. Твоїм же матері та братові я напишу, щоб вони не проповідували Христа відкрито. Нехай таємно сповідують свою віру”.
Святий Віктор відповів: “Я сам хочу бути проповідником християнства, як моя мати і брат”.
На це Севастіан відповів: “О Вікторе, всі ми добре знаємо, які лиха чекають за це тебе, матір та брата твого”.
Після цих слів Севастіан раптом відчув гострий біль в очах, змінився в обличчі й онімів. Три дні пролежав він сліпий, не вимовляючи жодного слова. На четвертий день він несподівано голосно промовив: “Тільки віра християн істинна, немає іншої істинної віри!” Святому Віктору Севастіан, який знаходився поруч, сказав: “Мене закликає Христос”.
Незабаром він хрестився і відразу прозрів. Слуги святого Севастіана, свідки дива, хрестилися на прикладі свого пана. Чутки про те, що сталося, дійшли до Нерона, і він наказав привести християн до нього в суд до Риму. Тоді Сам Господь явився сповідникам і сказав: “Я буду з вами, Нерон буде переможений і всі, хто служить йому”. Святого Севастіана Господь підбадьорив: “Блаженний, хто здійснить свій подвиг до кінця”.
У Римі святий Севастіан разом з іншими мучениками зазнав чимало мук. Нічого не добившись, імператор наказав обезголовити мучеників.
