Свята мучениця Кікілія була римлянкою з багатого і знатного роду. Вона з юності сприйняла християнську віру і старанно молилася, допомагала нужденним, під багатим одягом приховувала волосяницю. Батьки вирішили видати Кікілію заміж за знатного язичника Валеріана. Свята не наважилася перечити волі батьків, але зі сльозами молилася Богові, щоб її наречений увірував у Христа, а вона зберегла б незайманість. Свята вмовила нареченого піти з нею до єпископа Урбана, який переховувався від гонінь у печері біля Аппієвої дороги. Настанови мудрого старця проникли в душу Валеріана, і він увірував у Христа та навернув у християнство і свого брата Тивуртія. Брати роздали частину свого маєтку бідним, доглядали за хворими, ховали християн, закатованих гонителями.
Правитель Аммах, дізнавшись про це, наказав схопити братів і привести на суд. Він зажадав, щоб святі відреклися від Христа і принесли жертви язичницьким богам. Брати відмовилися. Тоді мучеників стали нещадно бити батогами. Святий Валеріан під тортурами переконував християн не лякатися мук, але твердо стояти за Христа.
Правитель, бажаючи уникнути впливу святого проповідника на народ, наказав вивести мучеників за межі міста і там стратити. Загоном воїнів, які супроводжували мучеників на страту, командував Максим. Його вразила мужність святих. Він запитав, чому вони не бояться смерті. Святі брати відповіли, що вони залишають тимчасове життя заради життя вічного. Максим захотів докладно дізнатися вчення християн. Він привів святих Валеріана і Тівуртія у свій будинок і всю ніч слухав їхню бесіду. Дізнавшись про це, свята Кікілія прийшла до Максима зі священником, і він з усією родиною прийняв Святе Хрещення.
Коли наступного дня мучеників Валеріана і Тивуртія обезголовили, святий Максим всенародно сповідував, що він бачив, як їхні святі душі сходили до Небес. За це сповідання святий мученик Максим був забитий батогами до смерті(† 230).
Правитель хотів заволодіти маєтком страчених, але, дізнавшись, що свята Кікілія вже роздала все майно, що залишилося, жебракам і своєю проповіддю навернула до християнства 400 осіб, наказав стратити її. Три дні її морили жаром і димом у розпеченій лазні, але благодать Божа зберігала її. Тоді її вирішили обезголовити. Кат вдарив мечем святу, але лише поранив її. Свята мучениця страждала ще три дні в повній свідомості, утверджуючи у вірі оточуючих, і померла з молитвою на устах.
