Во Імя, Отця, і Сина, і Святого Духа!
«Помышляю день страшный, и плачу деяний моих лукавых…»
Ці слова являються основою і кульмінацією богослужіння в неділю «Про Страшний Суд». Тому що роздуми про Суд Божий, передбачені Євангелієм, підштовхують грішника до покаяння і як результат, до праведності, бо праведності без покаяння не буває! «Митарь і Фарисей», «Блудний син» – все це результат роздумів над собою, а не над кимось, бо роздуми над кимось, частіше всього породжують засудження – смертний гріх.
Господь наш Іісус Христос попереджає нас про те, що прийде, у всій Свої Славі і розділить людство, як пастир відділяє овець від козлів: овець праворіч, а козлів – ліворуч. І саме це «розділення» являється Євангельською закономірністю, бо людство саме себе розділяє на праведних і грішників, живучи відповідно. Христос Спаситель говорить конкретно про праведників, що вони нагодували, напоїли, прийняли, зодягнули, відвідали і все це зробили Мені, звісно через ближніх своїх.
Суть праведності полягає в тому, що вони (праведники) не відстежують, не контролюють свою праведність, а живуть просто, роблячи добрі вчинки оточуючим і таким чином живуть праведно (правильно) перед Богом. Тому ці люди, не помічаючи своєї праведності, не знають, що таке лицемірство, бо роблять добро, заповідане Христом, по причині любові, а не користолюбства. І тому відповідь їхня Богу така: «…де ми все це робили Тобі, Господи?». Христос Спаситель скаже: «…так як ви зробили це хоча б одному із братів Моїх менших (ближнім), то ви зробили це Мені…». Нагорода таким людям (праведникам), оті любові наповнені слова, які каже Христос: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, і наслідуйте Царство, приготоване вам…».
Чому ж тоді Суд Божий ми називаємо – страшним? Відповідь дуже проста, хто жив догоджаючи Богу, зрадіє настанню цього дня (Суду Божого), а хто жив лукаво, зрадливо, лицемірно – злякаються цього дня, бо відкриються всі гріховні справи їхні, і Господь скаже їм: «…ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, приготований дияволу і ангелам його…». Чому так? Бо вони (грішники) не нагодували, не напоїли, не відвідали, не прийняли, не послужили Йому!
Закономірність цієї ситуації проста, кому служив – від того і отримай нагороду. Той, хто прожив усе життя не помічаючи потреби ближніх, використовуючи все тільки для власного блага, не міг «послужити Йому». І тому Спаситель скаже таким людям: «…ідіть від Мене, прокляті…», бо їх прокляття – це їхні гріхи.
День Суду Богожого, другого Пришестя Христа, апостол Павло описує так: «…коли Він прийде, прославиться у святих своїх…». А святе Євангеліє свідчить: «Тоді праведники возсіяють, як сонце, у Царстві Отця їх». І як результат, Христос каже: «І підуть ці (грішники), в муку вічну, а праведники в життя вічне».
Євангельське читання «Про Страшний Суд» – це яскрава картина усього нашого земного життя. І тут Христос чітко розставляє пріоритети і цілі, які треба досягнути, аби стати праворуч Христа.
З усього сказаного слід нам, християнам, зробити добрий висновок, бо Господь попереджає нас, допомагає нам, і закликає нас до життя вічного у Царстві Небесному. Амінь.
Протоієрей Михаїл Голубка
