Ілліна Валентина

Лукілліан був язичницьким жерцем при римському імператорі Авреліані (270-275). У старості він переконався у хибності язичницької релігії, усією душею звернувся до віри у Христа Спасителя і хрестився. Під впливом його проповіді багато язичників почали звертатися до християнства. Тоді юдеї за поширення віри в розіп’ятого ними Христа донесли на Лукілліана градоначальнику Нікомідії Сільвану. Той почав змушувати […]

Святий великомученик Іоанн Новий, Сочавський, жив у XIV столітті в місті Трапезунді, займався торгівлею, був благочестивий, твердий у православ’ї та милостивий до бідних. Якось у торговельних справах йому довелося пливти кораблем. Капітан корабля був не православним. Вступивши в суперечку про віру зі святим Іоанном, він був осоромлений і затаїв зло на святого. Під час зупинки

Преподобний Іоанн Кассіан Римлянин за місцем народження та мови, якою писав, належав Заходу, але духовною батьківщиною святого завжди був православний Схід. У Віфлеємській обителі, розташованій неподалік того місця, де народився Спаситель, Іоанн прийняв чернецтво. Після дворічного перебування в обителі у 390 році преподобний з духовним братом Германом протягом семи років подорожував Фіваїдою та Скитською пустелею,

Святий мученик Єрмій постраждав за Христа у місті Комани під час гонінь при імператорі Антоніні Пії (138–161). Правитель Севастіан, що прибув до Каппадокії для виконання наказу про переслідування християн, запропонував святому принести жертву язичницьким богам, обіцяючи за це почесті та милість імператора. Але вибілений сивиною воїн мужньо сповідав свою віру в Христа. Після довгих умовлянь

Після віднайдення пречистого і животворного хреста Господа нашого Ісуса Христа і після царювання Великого Константина різнобарвний і багатоголовий змій, ворог повсякчасний роду християнського, більше ж — самого Христа, Спаса нашого, ненависник і супостат святої віри таке в Церкву Божу злохитрим своїм підступом вніс збентеження: намовив злочестивого і беззаконного царя Валента захищати Арієву єресь і поширювати

Преподобномучениця Феодосія жила у VIII столітті. Вона народилася завдяки старанній молитві батьків і після їхньої смерті виховувалась у Константинопольському жіночому монастирі на честь святої мучениці Анастасії.  Свята Феодосія прийняла постриг у жіночій обителі після того, як роздала бідним майно, що залишилося від батьків. Частину грошей вона використала на написання ікон: Спасителя, Божої Матері та мучениці