Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі брати і сестри!
Сьогодні Церква відкриває перед нами шлях підготовки до Великого посту. Ми вступаємо у благодатний час духовного пробудження, і першою настановою, яку дає нам Господь, є притча про митаря і фарисея.
“Двоє чоловіків увійшли в храм помолитися: один був фарисей, а другий – митар” (Лк. 18:10).
На перший погляд, фарисей – це людина, яка чинить праведно: постить, дає милостиню, дотримується закону. Митар же – грішник, який стягує податки і часто зловживає владою. Але погляньмо глибше: фарисей стоїть перед Богом не в молитві, а у самозвеличенні. Він дякує не за Божу милість, а за власну “праведність”, і навіть порівнює себе з іншими, принижуючи їх: “Боже! Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди…” (Лк. 18:11).
А митар? Він не сміє підняти очей до неба, лише б’є себе в груди і промовляє: “Боже, будь милостивий до мене, грішного!” (Лк. 18:13). І саме ця коротка, але щира молитва відкриває йому двері до Царства Небесного.
Що вчить нас ця притча?
По-перше, вона показує, що спасіння приходить через смирення, а не через гордість. Фарисей вважав себе гідним Божої нагороди, але його молитва була без любові та покаяння. Митар, усвідомлюючи свою гріховність, шукав Божої милості і отримав її.
По-друге, ця притча застерігає нас від зовнішнього благочестя без внутрішнього очищення. Фарисей виконував закон, але серцем був далекий від Бога. Христос нагадує нам, що важливі не лише добрі вчинки, а й стан душі, з яким ми їх робимо.
По-третє, митар вчить нас справжньої молитви. Його слова – це початок найвідомішої покаянної молитви: “Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного”. Саме така молитва має бути в нашому серці – проста, щира, сповнена смирення.
Сьогодні Господь нагадує нам, що початок духовного оновлення – це усвідомлення своєї немочі та прагнення Божої допомоги. Великий піст ще не розпочався, але Церква вже закликає нас переглянути своє життя, очистити серце від гордості, марнославства та осуду.
Запитаймо себе: чи не схожі ми на фарисея у своїх думках і вчинках? Чи не вважаємо себе кращими за інших? Чи не виправдовуємо свої помилки, але судимо чужі?
Нехай молитва митаря стане і нашою молитвою: “Боже, будь милостивий до мене, грішного!”. І нехай Господь дарує нам смирення, щоб, вступаючи в передпостовий період, ми зробили перший крок до справжнього духовного оновлення.
Амінь.
Автор: прот. Олександр Іллін,
настоятель Різдва – Богородичного храму с. Кургани
