Преподобний Фома Малеїн жив у Візантії не пізніше X століття. Відрізняючись тілесною силою та хоробрістю, святий Фома перебував на військовій службі та здійснив чимало подвигів у битві з ворогами вітчизни. Однак любов до Христа спонукала його залишити світ і прийняти чернечий постриг. Наслідуючи злидні і смирення Господа, він обходив чернечі обителі, щоб отримати настанови подвижників.
Коли святий вирішив піти для безмовності в пустелю, перед ним на небі засяяв вогняний стовп, який передував йому, вказуючи дорогу. Святому було явлення святого пророка Іллі, котрий вказав йому шлях. Таким чином, преподобний Фома прийшов на гору Малея, точне місце знаходження якої невідоме. Оселившись на цій горі, преподобний трудився в пості та молитві, ведучи невпинну боротьбу з духами злості. Там святий Фома удостоївся Божественних видінь і одкровень та отримав благодатні дари чудотворення, зцілення від недуг. За молитвою святого виганялися біси з людей. Після смерті преподобного Фоми його мощі прославилися численними чудесами, подавалися зцiлення тим, котрі з вiрою приходили, духи нечистi з людей проганялися молитвами його святими, благодаттю ж Христа, Бога нашого.
