Впродовж століть вчені сперечаються між собою щодо автентичності свята Введення у храм Пресвятої Богородиці, що сягає корінням апокрифічного євангелія від Якова. Але замість того, щоби зупинятися на історичності події, яку ми згадуємо сьогодні, натомість варто поміркувати над самим святом, а саме над питанням: чому ми святкуємо введення Марії у храм?
Відповідь проста: життя Марії — приклад для нас, особливо в нашому духовному житті. Тому християни можуть взяти собі «на озброєння» певні духовні висновки з сьогоднішнього свята. Традиція вважає, що Іоаким та Анна були безплідним подружжям, і з цієї причини люди біблійної епохи дивилися на них зверхньо та з підозрою. Як і будь-яка інша пара, що сподівалася завагітніти, Іоаким та Анна молилися Богу, просячи благословити їх дитиною. Бог почув їхню молитву, і вони віддячили Йому за це.
Історія Іоакима та Анни схожа на старозавітну розповідь про неплідну Анну, яка благала у Бога дитину, а згодом народила Самуїла. Максим Сповідник у своєму «Житії Богородиці», виявляє цю подібність, вказуючи на схожість імен (в оригіналі імена двох Анн мають різне написання). Жертвування Марії нагадує нам про готовність Анни віддати Самуїла Богові, Іоаким і Анна так само привели до храму трирічну Марію. Іоаким, Анна та Марія жили в Назареті. Це означає, що для введення Марії у храм вони мусили піти у паломництво.
Багато православних ходять у паломництва по всьому світу — на Святу Землю, у місця об’явлень Богородиці та визначні монастирі. Людина може вирушити у паломництво через захоплення місцем чи історією святого, або щоб попросити Бога про особливу ласку. Введення у храм Пресвятої Богородиці нагадує нам, що ми можемо піти у подячне паломництво, щоб віддячити Богові за отримане благословіння.
Іоаким і Анна пообіцяли присвятити Марію Богові і віддати Її на служіння Йому в храмі на знак подяки. Це означало, що вони повинні були принести жертви та піти у паломництво. Жертвування Марії також підкреслює той факт, що навіть у такому юному віці Марія на цьому етапі свого життя обирає Бога.
Можна сказати, що Бог вибрав Марію, оскільки передбачив заслуги Христового хреста і застосував їх до Марії. Але жертвування дозволяє Марії проявити свою вільну волю і обрати життя, віддане Богові. Вибір Марії дає нам приклад для наслідування. Кожен день — це можливість для нас відновити і знову присвятити себе служінню Господу, як Вона робила у храмі.
Біографії Марії свідчать про те, що Вона залишилася у храмі після Введення. Це означає, що Вона присвятила себе служінню та виконанню будь-яких завдань, які Їй доручали. Це був час духовного становлення. Вона чула проголошене слово Боже, включно з пророцтвами, які згодом сповняться через Неї. Марія також мала би провести багато часу в особистій молитві, живучи у Святая Святих для того, щоби самій зрештою отримати Найсвятіше під час Благовіщення.
Марія у храмі перебувала з 3 до 12 років. Бог покликав Її бути там, а Вона обрала Бога. Через це Бог підготував Її до прийняття Спасителя світу.
.Введення Богородиці до Єрусалимського храму було явленням Її світові, а отже – мовчазною проповіддю близького пришестя Христового. Таким чином це святкування посідає особливе місце у сходинках нашої підготовки до Господнього Різдва. І саме від Введення в храмах лунають богослужбові різдвяні піснеспіви.
Цього святкового дня, за влучною думкою митрополита Антонія Сурожського, кожен із нас мусить взяти за приклад Пресвяту Богородицю та вступити своїм серцем в ті глибини молитви, благоговіння, любові і чистоти душі, що й складають наше справжнє, внутрішнє Святе Святих…
Пресвята Богородице, допомагай нам!
