У Рівному понад три місяці доступна комплексна послуга кремації. Її запровадили в місцевому комунальному підприємстві “Спецкомбінат — ритуальна служба”. Про це пишуть місцеві ЗМІ, на тему цієї новини дискутують у суспільстві по різному: хтось підтримує, а хтось реагує негативно. Священник Рівненської єпархії УПЦ розповів чи допустима кремація для православних християн.
Питання кремації в сучасному світі стає все актуальнішим. Для православних християн традиційно прийнятним способом поховання залишається захоронення тіла в землю. Це підкріплюється не лише біблійними вказівками, але й багатовіковою практикою Церкви.
Православне розуміння смерті тісно пов’язане з надією на воскресіння. Поховання тіла в землю символізує засівання зерна, яке проросте у вічності:
“Так само і воскресіння мертвих: сіється в тлінні — воскресає в нетлінні; сіється в безчесті — воскресає в славі; сіється в немочі — воскресає в силі” (1 Кор. 15:42-43)»,
«Тіло, як храм Святого Духа , заслуговує на шанобливе ставлення навіть після смерті. Практика поховання відображає смиренне прийняття Божого плану: “Бо ти прах і до праху повернешся” (Бут. 3:19)» – коментує новину про крематорій секретар Рівненської єпархії УПЦ, прот. Віктор Земляний.
Чому Церква не підтримує кремацію?
1 . Порушення символізму воскресіння. Захоронення в землю відображає очікування майбутнього життя, як про це говорить апостол Павло.
2. Традиція Церкви. З апостольських часів поховання тіл у землю було невід’ємною частиною християнської культури.
3. Повага до тіла. Спалення тіла може сприйматися як відмова від сакральності, що властива християнському баченню людини.
«Православна Церква в особливих випадках допускає кремацію, якщо немає іншої можливості для поховання. Наприклад, у країнах, де поховання в землю заборонене законом. Та у випадках, коли сім’я не має іншого виходу через економічні чи інші складнощі» – зауважує отець Віктор.
Для православних християн важливо зберігати зв’язок із церковною традицією, але в кожному конкретному випадку слід зважати на обставини. Ключовим залишається не форма поховання, а стан душі людини перед Богом. Якщо виникають сумніви, завжди варто порадитися зі священником.
“Церква не засуджує людей, які через певні обставини обирають кремацію, однак ми завжди закликаємо пам’ятати про традиції. Важливо не лише те, як ми прощаємося з тілом, але і як ми жили. Бог милосердний і дивиться не на зовнішні обставини, а на серце людини. Тому якщо обставини не дозволяють поховання, моліться за покійного і просіть поради у священика. Головне — залишатися вірними Христу і Церкві» , – підсумовує секретар єпархії.
