Святі дня

Коли Сонце правди – Спаситель наш схотів засяяти світові і вже схилив небеса і вселився в чисту дівочу утробу, в цей самий час мало відбутися неплідне народження денниці Його – святого Іоанна Предтечі: йому, як провіснику, належало передувати явленню Господа кажучи: “Іде за мною Найсильніший за мене” (Мк.1:7). І ось, коли сповнився святій Єлизаветі час народити, […]

Образ Пречистої Богородиці «Володимирська», який має ще й іншу назву «Києво-Вишгородська», є найдавнішим серед сімнадцяти Богородичних ікон, згаданих у церковному календарі. В історії і політиці Русі для сучасної людини існує чимало парадоксів. Дійсно: ми живемо в суспільстві з міцною секулярною свідомістю. Коли уявити собі світ, де навіть жорстокий, по-своєму підступний, політик може бути одночасно людиною

Священномученик Євсевій, єпископ Самосатський, твердо стояв за віросповідання, затверджене на I Вселенському Соборі в Нікеї в 325 році, за що терпів переслідування від єретикв-аріан, котрі неодноразово позбавляли його кафедри, виганяли у заслання. Імператор Констанцій (337 – 361), покровитель аріан, дізнавшись про те, що у святителя Євсевія зберігається соборний акт про обрання на Антіохійську кафедру  архієпископа Мелетія, послав

Святий мученик Іуліан народжений був в Аназарвеї, місті другої єпархії Киликійської, від батька сенаторського благородства, елліна вірою, та від матері-християнки. Вона після смерті мужа свого переселилася до Тарсу Киликійського й, охрестивши хлопця Іуліана у святу віру, виховувала його в книжному вченні і в християнському благочесті. Коли ж був хлопець вісімнадцятилітній, розпочалось гоніння велике на християн

Історія цих святих, які пролили свою кров за Христа, починається ще в часи апостольські – в ті дні, коли хрестити наших предків йшов із проповіддю святий апостол Андрій. Першими мучениками на землях нинішньої України-Русі є Інна, Пінна та Римма, пам’ять яких Православна Церква згадує в ці дні. Як розповідає святитель Димитрій Ростовський, автор-укладач знаменитих «Четьї-Міней»,

Святий апостол Iуда, один із дванадцятьох апостолів Христових, був із Давидового і Соломонового роду, народжений у Назареті Галилейському від батька Іосифа, теслі (який був пізніше обручником Пречистої Діви Марії), від матері ж Саломії, не вифлеємської Саломії, але іншої, яка була донькою Агея, сина Варахії, брата ж Захарії. У законному подружжі з Иосифом народила йому синів,

Святі мученики Леонтій, Іпатій і Феодул були римськими воїнами. Леонтій, грек за походженням, за правління Веспасіана (70–79) служив воєначальником в імператорських військах у фінікійському місті Тріполі. Християнин Леонтій вирізнявся хоробрістю і розважливістю. До нього з глибокою повагою ставилися воїни і громадяни Тріполі за його чесноти. Імператор призначив римського сенатора Адріана правителем Фінікійської області. Його було

Святі мученики Мануїл, Савел та Ісмаїл, рідні брати, походили зі знатного перського роду. Батько їхній був язичником, проте мати, християнка, хрестила дітей і виховала їх у твердій вірі в Христа Спасителя. Подорослішавши, брати вступили на військову службу. Як посли перського царя Аламундара вони були послані для укладення мирного договору з імператором Юліаном Відступником (361–363). Юліан

Святитель Тихон, єпископ Амафунтський, народився у місті Амафунті на острові Кіпр. Батьки виховали сина у християнському благочесті, навчили читання священних книг. Збереглися звістки, що дар чудотворення виявився у святого Тихона ще в юнацькому віці. Його батько був власником хлібопекарні та посилав сина продавати хліби. Святий отрок біднякам роздавав хліб за дарма. Дізнавшись про це, батько

Про життя святителя майже нічого не відомо. У літописних джерелах подаються різні відомості про національність святителя, не встановлено точно його походження: болгарське або ж сирійське. Достаменно відомо одне: святитель Михаїл як просвітитель послужив викоріненню язичництва і насадженню благодатного християнського вчення на наших землях. Святитель Михаїл проповідував без тлумача-перекладача, при цьому не прийняв язичницький дух Русі,