Святі дня

980 рік вважають часом явлення образу “Достойно є”. Неподалік від Афонського Карейського монастиря, в одній із чисельних келій проживав старець із своїм послушником. Зазвичай щонеділі він йшов на всенічне бдіння у храм, а послушник залишався вичитувати молитовне правило. В один з таких вечорів до келії завітав невідомий інок і приєднався до вичитування молитов і прославляючих […]

Преподобний Силуан схимник ревно дбав про чистоту душевну і тілесну. Щоб набути її, він дотримувався великої помірності в їжі і питті. До постницького життя він додавав постійні нічні бдіння і молитви. Набуття духовних дарів відповідало його подвигам духовним. Спершу благодать Божа щедро наповнювала його серце і все єство його, а потім, подібно благовонному аромату, виливалася

Владика Кирил походив зі знатної й благочестивої християнської сім’ї. Він вивчив світські науки, у тому числі філософію, але найбільше прагнув надбати знання Святого Письма та істин християнської віри. В юності Кирил вступив до скиту святого Макарія в Нітрійській горах, де пробув шість років. Патріарх Олександрійський Феофіл (385–412 рр.) висвятив його в сан диякона, зарахував до

Святий великомученик Феодор Стратилат був відданий мученицькій смерті в 319 році після Різдва Христового. У дослівному перекладі з грецької слово “стратилат” означає “високий воїн”, у літературному перекладі – “воєвода”, “воєначальник”. Походив святий Феодор із міста Євхаїти, нині Марсіан на півночі Малоазіатського нагір’я в Туреччині. Блага звістка святого Євангелія в ці місця принесена ще в апостольські

Святий мученик Феодот і святі мучениці сім дів – Текуса, Фаїна, Клавдія, Матрона, Іулія, Олександра та Єфрасія – жили у 2-й половині III століття у місті Анкірі, Галатійській області, і мученицько померли за Христа на початку IV століття.  Святий Феодот був “корчемником”, мав свій готель, був одружений. Вже тоді він досяг високої духовної досконалості: дотримувався

Преподобний Віссаріон, чудотворець Єгипетський, за походженням єгиптянин, ще в молодості хрестився і вів строге життя, намагаючись зберегти дану йому при Хрещенні благодать. Бажаючи дізнатися ближче монаше життя, він вирушив у подорож святими місцями, був у Єрусалимі, відвідав преподобного Герасима (пам’ять 4 березня) в Йорданській пустелі, бачив інших пустельників, навчаючись всіх правил чернечого життя. Після повернення

Святитель Константин, митрополит Київський і всієї Русі, жив у XII столітті. Тоді в 1147 році великий князь Ізяслав Мстиславич і собор руських єпископів поставили митрополитом Київським Климента Смолятича без участі Константинопольського патріарха, але не всі єпископи погодилися із цим, і в Руській Церкві почалася смута. З ініціативи князя Юрія Долгорукого були проведені успішні переговори з Константинополем.

Святитель Митрофан, патріарх Константинопольський, був сучасником святого Костянтина Великого (306–337). Батько його, Дометій, був рідним братом римського імператора Проба (276-282). Зрозумівши хибність язичницької релігії, Дометій увірував у Христа. Під час жорстоких переслідувань християн у Римі святий Дометій із двома своїми синами, Пробом і Митрофаном, пішов у Візантію, де почав навчатися закону Господнього у єпископа Тита

Лукілліан був язичницьким жерцем при римському імператорі Авреліані (270-275). У старості він переконався у хибності язичницької релігії, усією душею звернувся до віри у Христа Спасителя і хрестився. Під впливом його проповіді багато язичників почали звертатися до християнства. Тоді юдеї за поширення віри в розіп’ятого ними Христа донесли на Лукілліана градоначальнику Нікомідії Сільвану. Той почав змушувати

Святий великомученик Іоанн Новий, Сочавський, жив у XIV столітті в місті Трапезунді, займався торгівлею, був благочестивий, твердий у православ’ї та милостивий до бідних. Якось у торговельних справах йому довелося пливти кораблем. Капітан корабля був не православним. Вступивши в суперечку про віру зі святим Іоанном, він був осоромлений і затаїв зло на святого. Під час зупинки